багаторазове використання Starship
Starship складається з двох повністю багаторазових ступенів: ускорителя Super Heavy і корабельного модуля Ship. Super Heavy, оснащений 33 двигунами Raptor, забезпечує тягу для подолання земної гравітації. Після відділення Ship, висотою 52 метри, продовжує політ на власних двигунах, використовуючи рідкий метан і кисень. Верхня ступінь виконала 6 обертів навколо Землі на висоті 275 км, що нижче орбіти Міжнародної космічної станції. Після завершення місії Ship приводнився в Тихому океані біля узбережжя Чилі через 10 годин після старту. Повна багаторазовість обох ступенів робить Starship унікальним серед ракетних систем. Ця технологія суттєво знижує вартість космічних запусків порівняно з одноразовими носіями. Під час цього польоту було успішно виведено 26 супутників Starlink третього покоління, що посилює глобальну мережу інтернет-покриття. Масштабні запуски таких групувань стають економічно ефективними завдяки можливості повторного використання ракети.
Місія Artemis-4 і тепловий щит
Starship обрано як посадковий модуль для лунної місії Artemis-4 NASA, запланованої на 2028 рік. Це дозволить астронавтам вперше з 1972 року здійснити висадку на Місяці. У разі успіху система стане основою для польотів до Марса. Ракета здатна доставити великий вантаж і екіпаж, що критично для створення постійних баз на інших планетах. Довгострокова мета передбачає розробку самодостатніх модулів з системами регенерації ресурсів. Тепловий щит Starship витримує температури понад 1370 °C під час входу в атмосферу. Це забезпечує безпечне повернення. Однак попередні польоти виявили ознаки пошкодження покриття. Це вимагає доопрацювання. Ризики зростають при втраті контролю на орбіті, де ракета може зіткнутися з діючими супутниками. На відміну від суборбітальних польотів, місце падіння на орбіті передбачити неможливо. Це загрожує збільшенням космічного сміття.